Продовжуємо цикл публікацій “Історія кафедри неорганічної хімії” до 95-річного ювілею кафедри неорганічної хімії ННІ УДХТУ (м. Дніпро) і сьогодні коротка розповідь про Сагояна Леніка Миколайовича, який був зав. каф. у 1976-1978 роках.

Сагоян Ленік Миколайович (20 травня 1925 р. м. Кіровокан, Арменія) – видатний хімік, професор.

Після закінчення школи у 1943 році Ленік поступив на хіміко-технологічний факультет Єреванського політехнічного інституту, який закінчив у 1948 році за спеціальністю технологія електрохімічних виробництв. Молодий спеціаліст по розподілу був направлений у Липецьк, а через рік переведений у Ленінград, де працював на акумуляторному заводі.

У 1951 році Ленік Миколайович поступив у аспірантуру на кафедру електрометалургії кольорових металів Ленінградського політехнічного інституту. Після закінчення аспірантури у 1954 році Л.М.Сагояна направляють на роботу у Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут асистентом кафедри технології електрохімічних виробництв.

У 1955 році Ленік Миколайович захистив кандидатську дисертацію, присвячену питанням поведінки срібла при електрохімічному рафінуванні міді.

Після захисту Л.М. Сагоян активно займався викладацькою діяльністю, а також науковою роботою, основним напрямком якої були акумуляторні системи. Від свинцевих акумуляторів він перейшов до вивчення лужних акумуляторів, насамперед тих, до складу яких входять нікелеві електроди. Л.М. Сагоян написав розділ, присвячений хімічним джерелам струму, для книги «Прикладна електрохімія».

У 1958 р. перейшов на посаду доцента кафедри загальної хімічної технології. З 1960 до 1962рр. був деканом вечірнього факультету, а у 1964-1966 роках – деканом силікатного факультету.

На тлі бурного розвитку нових напрямів науково-технічного розвитку Леніку Миколайовичу доручили підготувати організацію кафедри технології рідких та розсіяних елементів, доцентом якої він стає у 1966 році. У 1968 році у ДХТІ організовують кафедру колоїдної хімії, і Сагояна призначають в.о. завідувача кафедри (1968-1969рр.). З 1969 до 1970 рр. після обрання завідувачем цієї кафедри О.С.Ксьонжека, Ленік Миколайович працював доцентом цієї ж кафедри.

У 1970 році Л.М.Сагоян повернувся на посаду доцента кафедри технології електрохімічних виробництв, де читав лекції по хімічним джерелам струму.

У 1975 році Ленік Миколайович захистив дисертацію на здобуття вченого ступеню доктора хімічних наук. А у 1976 році за конкурсом був обраний на посаду завідувача кафедри неорганічної хімії.

У цей період завдяки зусиллям Л.М. Сагояна та ст.н.с В.З. Барсукова при кафедрі неорганічної хімії був створений великий науково-дослідницький сектор. Але за станом здоров’я у 1978 році Ленік Миколайович вимушений залишити завідування кафедрою та зосередитися на науково-дослідницькій роботі.

Зусиллями Сагояна та Барсукова у 1979 році створено Галузеву науково-дослідницьку лабораторію моделювання, розробки та оптимізації акумуляторних систем – ГНДЛ АС.

Після виходу на пенсію у 1990 році Ленік Миколайович приймав активну участь в обговоренні наукових проблем лабораторії.

Результати досліджень Л.М. Сагояна були опубліковані у 88 наукових роботах. Винаходи та розробки підтверджені 11 авторськими свідоцтвами, більшість з яких були впроваджені на галузевих підприємствах.

Під керівництвом д.х.н. Сагояна Л.М. захистили кандидатські дисертації Антоненко П.А., Алешкевич С.О., Гулямов Ю.М., Марченко Г.П., докторську дисертацію захистив Барсуков В’ячеслав Зіновійович.